Затримка суддею у виготовленні судового рішення: правові нюанси та відповідальність

Опубліковано автор https://blog.liga.net/ вхід - Юристу · середа 04 гру 2024 · 6:45
Tags: Затримка, суддею, виготовленні, судового, рішення, правові, нюанси, відповідальність

Дмитро Зенкін Адвокат

Затримки у виготовленні судових рішень у всіх справах мають не лише правові, а й серйозні економічні наслідки.

Судова зала. Напруженість у повітрі відчутна навіть у мовчанні. Суддя, як скульптор, який творить з мармуру, працює над найважливішим актом правосуддя — рішенням, що буде виголошене іменем держави. І ось він, той довгоочікуваний момент: резолютивна частина проголошена, але… на повний текст треба почекати. Чекати п’ять днів, тиждень, місяць? А що, як чекати довше? Як це позначається на сторонах процесу, які наслідки для судді, і чи є такі ситуації виключенням чи системною проблемою?

Ця тема — тонка, наче нитка, що з’єднує баланс між правом на справедливий суд і можливостями судді, обмеженими людським ресурсом і часом.

Що говорить закон?

Відповідно до частини першої статті 376 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, судове рішення має проголошуватись негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Якщо виготовлення тексту потребує часу, суд оголошує резолютивну частину, залишаючи п’ять діб для підготовки повного тексту.

У свою чергу, Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) України також встановлює строки виготовлення судових рішень. Частина 6 статті 259 ЦПК передбачає, що повний текст рішення суду першої інстанції має бути складений не пізніше п'яти днів із дня проголошення вступної та резолютивної частин. Що важливо, в апеляційному порядку строки складання рішення скорочуються: апеляційний суд має виготовити повний текст судового рішення протягом двох днів після оголошення резолютивної частини (ч. 3 ст. 382 ЦПК).

Щодо господарського процесуального судочинства, строки виготовлення рішень регулюються статтею 240 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Повний текст рішення має бути складений і підписаний суддею не пізніше п’яти днів після оголошення його вступної та резолютивної частин.

Зрозуміло, що це все компроміс між швидкістю правосуддя і його якістю.

Однак реальність часто виходить за рамки цих строків. Наприклад, у складних справах із великим обсягом доказів або багатошаровими аргументами сторін судді нерідко потребують більше часу. Така затримка може бути як об’єктивною, так і наслідком недостатньої організації роботи суду чи перевантаженості суддів.

Відсутність рішення у встановлений строк може порушувати права сторін у будь-якому процесі.

У кримінальних справах затримка у виготовленні судових рішень може створювати значні економічні та соціальні наслідки, які часто недооцінюються. Ось кілька прикладів:

Тривалість тримання під вартою без визначеності. Якщо особа перебуває під вартою і очікує повного тексту рішення для подачі апеляції, затримка може призвести до незаконного позбавлення волі, що, своєю чергою, вимагає компенсації з державного бюджету у разі визнання порушення її прав.
Збитки для бізнесу обвинувачених. Якщо обвинувачений є власником бізнесу, то його тривале перебування у невизначеності через відсутність повного тексту судового рішення може призвести до втрати контрактів, порушення роботи компанії та фінансових збитків.
Затримка у відшкодуванні шкоди потерпілим. У справах, де йдеться про відшкодування шкоди потерпілим (наприклад, у справах про шахрайство чи майнові злочини), відсутність повного тексту рішення блокує подальші процеси щодо виконання вироку чи цивільного позову в межах кримінальної справи.
Зрив процедур конфіскації майна. У справах, де передбачено конфіскацію майна, затримка у виготовленні рішення може створювати ризик приховування активів, що ускладнить виконання вироку та завдасть шкоди державному бюджету.
Порушення права на оскарження вироку. Затримка може обмежувати можливість обвинуваченого своєчасно звернутися до апеляційної чи касаційної інстанції. Це призводить до затягування процесу, зростання судових витрат і навіть компенсацій за надмірну тривалість провадження.
Фінансові витрати на тримання обвинуваченого під вартою. Кожен день перебування обвинуваченого у слідчому ізоляторі обходиться державі у певну суму. Якщо затримка зумовлена винятково порушенням строків виготовлення рішення, це створює непотрібне навантаження на бюджет.
Можливе виникнення міжнародних позовів. У разі, якщо особа звертається до Європейського суду з прав людини через надмірну тривалість кримінального провадження, держава може зазнати значних фінансових витрат на виплату компенсації за порушення прав обвинуваченого чи потерпілого.

Наприклад у цивільному:

Затягування виконання судового рішення. Особливо це відчутно в позовах про стягнення аліментів, компенсацій чи відшкодування шкоди.
Затримка в отриманні правової визначеності. Учасники справи залишаються в стані невизначеності, не знаючи мотивів суду та можливих шляхів оскарження.

У господарських справах затримка у виготовленні рішень може мати значно серйозніші економічні наслідки. Наприклад:

Перешкоди для виконання зобов’язань. Якщо рішення суду стосується боргових зобов’язань чи передання майна, затримка може спричинити збитки для обох сторін.
Фінансові ризики. У справах про банкрутство, реструктуризацію боргів або корпоративні конфлікти зволікання з виготовленням рішення може унеможливити виконання його умов у майбутньому.

Чому строки не завжди дотримуються?

Перевантаженість суддів залишається ключовим фактором. Але не менш важливою є організація роботи суду. Наприклад:

Технічна недосконалість. Деякі суди все ще працюють без сучасних технологій, які могли б автоматизувати процес підготовки рішень.
Людський фактор. Помилки, недоліки в роботі або навіть банальне фізичне виснаження судді можуть вплинути на строки.

На жаль, часто в Україні ці причини не виправдовуються, навіть якщо вони об’єктивні.

Але що робити, коли строки порушуються? Тут ключову роль відіграє не лише формальний аспект, а й наслідки затримки для сторін процесу.

Відповідальність судді: чи завжди затримка — це порушення?

Українське законодавство не просто формально обмежує суддю у строках, а й підкріплює ці вимоги обов’язком забезпечити доступність судового рішення. Закон України «Про доступ до судових рішень» прямо вказує, що всі рішення повинні бути відкритими й оприлюднюватись у Реєстрі не пізніше наступного дня після їх виготовлення.

Однак реальність часто інша. Складна справа, великий обсяг матеріалів, обмежені ресурси суду — це обставини, які судді не завжди можуть контролювати. Та навіть такі виклики не знімають відповідальності за значну затримку.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово констатував, що затримка у виготовленні тексту рішення без вагомих причин є порушенням права на справедливий суд. Наприклад, у справі «Масса проти Італії» (§ 16, 27−31) ЄСПЛ визнав, що затримка з боку суду в оприлюдненні мотивувальної частини рішення підриває довіру до правосуддя.

Схожий висновок у справі «Б. проти Австрії» (§ 50−52): навіть при складності матеріалів справи суддя зобов’язаний дотримуватись розумних строків для завершення письмового оформлення рішення.

Чому це важливо для сторін?

Відсутність повного тексту рішення створює численні проблеми. Ось лише декілька:

Обмеження права на оскарження. Без мотивувальної частини сторони не можуть ефективно підготувати апеляцію чи касаційну скаргу.
Юридична невизначеність. Учасники справи залишаються у підвішеному стані, що порушує принцип правової визначеності.
Матеріальні наслідки. Наприклад, у цивільних або господарських справах затримка може завадити виконанню рішення, створюючи економічні ризики для сторін.

Закордонний досвід: чому важлива оперативність?

У більшості країн Європи строки виготовлення судових рішень також регулюються законом. Наприклад:

Німеччина. Судді зобов’язані надавати повний текст рішення протягом декількох тижнів після його проголошення. Порушення цих строків може призвести до дисциплінарних заходів.
Франція. Судді не лише складають рішення в стислі терміни, але й намагаються забезпечити простоту та зрозумілість мови документа, аби уникнути складнощів для сторін.
США. Судді у федеральних судах мають значну автономію у визначенні строків, однак значна затримка може вплинути на репутацію суду і стати підставою для дисциплінарних розглядів.

У цих країнах велика увага приділяється тому, щоб строки виготовлення рішень були чіткими та дотримувались, адже затримка підриває довіру до правосуддя.

Що може зробити сторона?

Якщо ви зіткнулись із затримкою у виготовленні судового рішення, важливо не залишатись осторонь. Ви маєте кілька інструментів:

Звернення до голови суду. У разі невиправданої затримки це може спонукати суддю завершити роботу.
Скарга до Вищої ради правосуддя. Якщо затримка є системною, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Оскарження порушення права на справедливий суд. Це може бути розгляд у національних судах або звернення до ЄСПЛ.

Чи можна знайти баланс?

Безперечно, судді працюють у непростих умовах, і написання мотивувальної частини рішення — це не просто технічний процес. Це відповідальний аналіз усіх доказів, аргументів, законодавства і прецедентної практики. Однак баланс між якістю і строками повинен бути знайдений.

Рішення суду — це не лише документ, а символ правосуддя. Кожна затримка, кожна помилка чи невизначеність у його складанні — це тріщина у довірі до судової системи.

Тож, чи достатньо нам тих днів, що прописані в законі? Чи не варто заглиблюватись у проблему з боку організації роботи судів, забезпечення ресурсами та модернізації процесів?

Це питання залишається відкритим, але відповідь на нього формуватиме наше майбутнє правосуддя.

https://blog.liga.net/