Частини четверті статей 212 та 212-1 ККУ передбачають можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення відповідального злочину, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, єдиний внесок, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Незважаючи на те, що правоохоронних органів в Україні чимало - всі вони перевантажені розслідуваннями і не здатні забезпечити ефективне розслідування всіх правопорушень, які визнані небезпечними для суспільства і за які законодавець передбачив застосування до порушників кримінальної відповідальності.
Президент України підписав ухвалений у липні Закон (проєкт № 11068) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.
18.07.2024 року Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт №11068 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.
Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.
Розділ VI Кримінального кодексу України закріплює кримінальну відповідальність за вчинення злочинів прости власності. Зокрема, до переліку таких злочинів законодавець відніс крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, а також інші злочини, об'єктом посягання яких є певні цінності, що належать особі.
Якщо засуджений повідомив орган досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів тоді, коли усвідомив неможливість і надалі безперешкодно їх зберігати, оскільки вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то в такому разі він має нести кримінальну відповідальність за придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України).
У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності чи покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення.