Необхідними умовами застосування ст. 7 Закону «Про захист економічної конкуренції» є не лише наявність фактичних даних про те, що певні суб'єкти господарювання можуть бути віднесені до категорії малих чи середніх підприємств, а й про те, що їх дії, по-перше, не призводять до суттєвого обмеження конкуренції, по-друге, сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців.

ЄСПЛ не встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі TOTH AND CRISAN v. ROMANIA (№ 45430/19). Про це повідомила пресслужба Верховного Суду.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 Кримінального кодексу і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу.

Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов'язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.

Особи є співвиконавцями умисного вбивства, якщо вони діяли з умислом на вчинення цього злочину та завдали потерпілому різні тілесні ушкодження, незалежно від того, яке з них виявилося безпосередньою причиною смерті.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу, і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 цього Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину.

Належним способом захисту прав особи у зв'язку з несплатою за користування земельною ділянкою за договором про встановлення емфітевзису є стягнення боргу, а не розірвання такого договору.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК України.

Особисте зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, подане особою після виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами та усвідомлення пов'язаних із цим ризиків, не вважається з'явленням із зізнанням. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 444/1898/23.

Мета оспорювання фраудаторного правочину досягається для того, щоб кредитор міг задовольнити своє право вимоги, тобто щоб відбулося погашення боргу боржником. Якщо кредитор уже звернув стягнення на майно для задоволення свого права вимоги і погашення боргу боржника, то конструкція фраудаторного правочину не може бути застосована.