Чи може правоохоронець затримати особу без рішення суду? В Україні національне законодавство дійсно передбачає таку опцію, але тільки за наявності чітко визначених підстав, які прописані в законі (Кодексі України про адміністративні правопорушення чи Кримінальному процесуальному кодексі України).
З моменту прийняття у 2012 р. Кримінального-процесуального кодексу України, законодавець заздалегідь передбачив можливу недосконалість його положень і в ч.ч. 4,5, 6 ст. 9 КПК зазначив:
Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт № 11443, який має забезпечити виконання Україною взятих на себе зобов'язань з імплементації Рекомендації Ради ОЕСР щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР.
Постанова про зміну групи прокурорів у закритому провадженні є незаконною, рішення про закриття справи залишається чинним.
17 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала в першому читанні за основу імплементаційний проєкт Закону № 11484 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».
Адвокати недостатньо використовують ч. 3 ст. 333 КПК України для проведення слідчих дій під час судового розгляду, хоча це може бути ефективним інструментом захисту.
Під час виконання вимог ст. 290 КПК України на практиці виникають наступні питання. Хотів би окреслити їх невичерпний перелік.
Конституційний Суд України нещодавно ухвалив важливе рішення щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Це рішення має значний вплив на правову систему країни, особливо в умовах воєнного стану.
Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідне Рішення № 8-р(ІІ)/2024 ухвалено за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча та Гаврилюка Дмитра Михайловича, повідомила пресслужба КСУ.
На практиці доволі часто вбачаються певні недоліки при отриманні стороною обвинувачення, надання для ознайомлення під час виконання вимог ст. 290 КПК України, електронно-цифрових доказів.