Не так багато часу минуло з моєї попередньої публікації.
Але повертаючись до тези, де шановна колегія АП ВАКС зазначила: «судовий контроль за тривалістю строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні фактично здійснювався опосередковано».

Адвокати недостатньо використовують ч. 3 ст. 333 КПК України для проведення слідчих дій під час судового розгляду, хоча це може бути ефективним інструментом захисту.

Судова практика у справах, коли власник банківської картки сам повідомив її реквізити та паролі шахраям, досить неоднозначна

За чинним ЦК України добросовісний набувач набуває майно на праві власності (ст. 330 ЦК), якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребуване у нього. За ЦК УРСР - не набував, хоча майно не можна було витребувати, тому його стан лишався невизначеним.

Для початку дисклеймер щодо термінології. Кримінальний процесуальний кодекс України ("КПК України") не містить такого поняття як "арешт рахунку", але воно є загальновживаним та часто використовується у судовій практиці. Натомість закон оперує словосполученням "арешт майна". І коли ми кажемо "арешт рахунку", треба розуміти "арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунку, відкритому у банківській установі".

Робота з проблемними активами завжди є головним болем фінансових установ, підприємств і юристів, які займаються розв’язанням пов'язаних із цим питань. Дуже часто забезпечення ефективності та досягнення позитивних результатів вимагає залучення, серед іншого, саме кримінально-правових інструментів, що зумовлюється можливістю зіткнутися із шахрайством, різноманітними зловживаннями, розтратами, підробленнями документів та іншими протиправними діями.

Звернення до суду за захистом своїх прав – це законний спосіб стягнути моральну шкоду, завдану неправомірними діями

Під час легалізації свого перебування або у випадку безуспішної легалізації іноземець стикається з проблемою примусового повернення до країни походження чи третьої країни. На жаль, більша частина іноземців не обізнані про можливість оскарження рішення про примусове повернення в судовому порядку, а інша частина взагалі зневірені у дієвості такого захисту власних прав, і це не безпідставно.

Безпека бізнесу є першочерговим кроком для забезпечення його стабільності та розвитку. Найбільш важливим обов'язком суб'єктів господарювання є сплата податків, а практика викладена у рішеннях Верховного Суду відіграє важливу роль у регулюванні цього процесу.

Постановою від 17.01.2024 у справі №906/462/22, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 в частині відмови у стягненні «гонорару успіху» Верховний Суд залишив без змін та зазначив наступне.