З метою профілактики та запобігання професійним захворюванням та виробничому травматизму, який може бути викликаний погіршенням стану здоров'я працівників, роботодавець має забезпечити проведення для них медичних оглядів (ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).
Попри наявну державну політику, спрямовану на належне декларування трудових відносин між працівником та роботодавцем, розпочату ще до широкомасштабної війни, ситуація з тіньовою працею в Україні все ж не виглядає достатньо прийнятною, а з повномасштабною війною вона значно погіршилася.
З 18.04.2024 суттєво збільшено штраф для посадових осіб підприємств (установ, організацій) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період в умовах воєнного часу (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП). Розмір штрафу - 59500 грн.
Під час дії воєнного стану підприємства, незалежно від форм власності, зобов'язані дотримуватись законодавчих норм щодо ведення військового обліку своїх співробітників.
Одним із важливих питань, яке виникає у процесі управління підприємством є система управління охороною праці. Вона використовується для встановлення політики та цілей роботодавця щодо охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, але, перш за все, задля мінімізації виникнення несприятливих наслідків, таких як нещасні випадки або професійні захворювання, а також для визначення процедури, якої слід дотримуватися на робочому місці в разі їх виникнення.
Верховна Рада 9 травня прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань» (реєстр. №9630), про який ми вже розповідали.
4 квітня 2024 року набув чинності Закон України від 30.05.2023 № 3127-IX "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", яким, серед іншого, зменшено з 27 до 25 років вік перебування громадян на військовому обліку призовників.
Єдиний внесок платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов'язання із сплати єдиного внеску необхідно виконувати в першу чергу, адже вони мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями. Виняток - виплата заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Із 1 квітня 2024 року мінімальну заробітну плату визначено: у місячному розмірі - 8000 гривень; у погодинному розмірі - 48 гривень (ст. 8 Закону про Держбюджет-2024).
При звільненні працівника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) посилання роботодавця на інтернет-ресурс і зазначення, що працівник може ознайомитися з актуальним списком вакантних посад та обрати посаду відповідно до спеціальності, кваліфікації і досвіду за відповідним посиланням, не є належним доказом виконання роботодавцем своїх обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 49-2 КЗпП, щодо працевлаштування працівника.