
Роботодавцю заборонено будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою, відповідно ст. 25 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, крім випадків, передбачених законодавством.
В Управлінні інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці пояснили, чи зобов'язаний роботодавець повідомляти працівнику про закінчення дії строкового трудового договору.
У Південно-східному міжрегіональному управлінні Держпраці нагадали, у яких випадках роботодавець під час дії воєнного стану зобов'язаний надати відпустку без збереження заробітної плати на вимогу працівника.
Наразі служба зайнятості надає фінансову підтримку роботодавцям. Приймаючи на роботу працівників, вони мають унікальну можливість повернути частину коштів, витрачених на зарплати та сплату ЄСВ у вигляді компенсації.
ПФУ у своєму листі від 15.01.2024 р. N 1544-1895/К-03/8-2800/24 надав роз'яснення щодо обчислення середньої зарплати демобілізованому працівнику.
ВІЛ-інфіковані працівники мають усі права та свободи, які передбачено Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами тощо.
Відповідно до статті 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом)
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП.
У Південно-східному міжрегіональному управлінні Держпраці нагадали, за які невикористані відпустки роботодавець має виплатити компенсацію працівнику, який звільняється.
Атестація робочих місць за умовами праці під час воєнного стану може проводитись (і є обов'язковою для робочих місць із наявними шкідливими виробничими факторами). Разом з тим, відповідно до пункту 3.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.