З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України свої домівки залишило багато українців. Хтось виїхав за кордон, а хтось залишився в Україні, але переїхав на безпечніші території. Залишаючи місця свого проживання, багато хто залишив і місце роботи.

Рішення позивачки як працівниці підприємства перебувати поза межами України в більш безпечному місці є безумовним її правом, однак не спростовує факту прогулу, оскільки немає обставин індивідуального впливу воєнного стану на факт відсутності позивачки на роботі та законність її звільнення згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Відсутність працівника на роботі в період дії воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

В Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці відповіли на низку питань, які стосуються переходу із дистанційної роботи на звичайний режим роботи:

Наше законодавство продовжує захищати нас від незаконного звільнення, зокрема, за таке порушення трудової дисципліни, як прогул, якщо останній обумовлено поважними причинами.