Російська агресія та бойові дії на території України вносять критичні корективи в договірні відносини як в українському, так і в міжнародному бізнесі. Українські компанії та їхні іноземні контрагенти на практиці зіткнулися з низкою питань, які раніше вважалися винятково теоретичними. Наразі вони стали критично важливими для збереження вже наявних ділових відносин, а також для встановлення нових.

У статті автор проаналізував найцікавіші судові рішення та сформулював рекомендації щодо формулювання положень про форс-мажор у договорах

Антон Сідяк, адвокат адвокатського об'єднання «Кравець і партнери», роз'яснив, що важливо знати

З початком російського вторгнення поняття форс-мажору стало чи не найуживанішим правовим терміном в обігу українських підприємців. І це зрозуміло, адже воєнні дії негативно вплинули на більшість налагоджених у минулому бізнес-процесів. Через порушення логістики, дефіцит палива та інші чинники масово порушувались строки виконання зобов’язань за договорами навіть на територіях, на яких не було прямих бойових зіткнень.

Останні роки Україна живе в стані перманентного форс-мажору (обставин непереборної сили): АТО, COVID, повномасштабне вторгнення російської федерації, а тому судова система мала достатньо часу для дослідження форс-мажору, як правового інституту і напрацювання єдиної практики з питання його застосування.

Питання про застосування форс-мажору до договірних зобов’язань є предметом дослідження та дискусій вже не один рік.

На сьогодні воєнний стан оголошено на всій території України, однак це не означає, що пов'язані із цим обставини можна вважати форсмажорними як у Херсонській області, так і, наприклад, у Закарпатській - відзначила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак на Х Щорічному форумі юрисконсультів.

Концепція форс-мажору за українським законодавством – це не звільнення від обов’язку за договором, а звільнення від відповідальності у разі невиконання договору. Тобто форс-мажор за загальним правилом може захистити від штрафних санкцій, однак не звільнить від необхідності такий договір виконати.

Під час підписання господарських договорів, неухильним є розділ «форс-мажорні обставини». Тобто, обставини, внаслідок настання яких умови договору не можуть бути виконані.

Із початком війни у лютому поточного року більшість суб'єктів господарювання так чи інакше стикнулися із труднощами у виконанні як власних договірних зобов'язань, так і з дефолтом з боку контрагентів, що напряму пов'язано із введенням військового стану та витікаючими наслідками. В умовах триваючого в Україні збройного конфлікту, нестабільної політичної та економічної ситуацій у світі особливо гостро стоїть питання правильного розуміння та застосування положень законодавства про форс-мажор.