У процесі своєї діяльності бізнесу чи юристам, що представляють їхні інтереси, доводиться стикатися з необхідністю перекладу безлічі документів. Майже кожен з них містить назву та організаційно-правову форму підприємства.

Із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України та, відповідно, запровадженням правового режиму воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 перед відповідними профільними комітетами Верховної Ради України та депутатським корпусом як суб’єктами законодавчої ініціативи постало чимало завдань щодо врегулювання суспільних відносин, які існують та будуть виникати у взаєминах платників податків та органів Державної податкової служби України, її територіальних підрозділів.

У деяких випадках у виданнях, на вебсайтах, у соціальних мережах для ілюстрації матеріалу використовуються твори відповідно до вільної публічної ліцензії Creative Commons.

Через повномасштабну війну багато українців втратили роботу та перебувають у скрутному фінансовому становищі. А отже, навіть не дивно, що в умовах сьогодення більшість людей не думають, як платити кредити, а всі їхні думки пов’язані з тим, як врятувати своє життя та життя своїх близьких. Незважаючи на те, що на значній території країни тривають активні бойові дії, зобов’язання за кредитами не припинились і в будь-якому разі кредитні кошти доведеться повертати.

Після семи місяців повномасштабної війни рф на території нашої країни АПУ провела опитування серед керівників юридичних фірм щодо актуального стану ринку юридичних послуг України.

У зв'язку з воєнним станом і низкою змін у законодавстві, більшості платників податків важко розібратися у всіх тонкощах і нюансах податкового законодавства. Тому консалтингова компанія «Парето» зібрала актуальну інформацію щодо змін, які відбулися через останні події в країні.

У воєнний час постає багато нових викликів не лише для держави й наших Збройних Сил України, а й для українських компаній, що намагаються продовжувати працювати, сплачувати заробітні плати та податки й тримати таким чином економічний тил України. З-поміж таких викликів і безпекові, і руйнування ланцюгів постачання, і девальвація гривні, і падіння купівельної спроможності українців, і ще декілька десятків інших. Серед таких нових викликів можна назвати й ризик мобілізації ключових співробітників, без яких те чи інше критично важливе підприємство не може продовжувати функціонувати, й обмеження у пересуванні, зокрема йдеться про бізнес-відрядження за кордон, й питання військового обліку жінок. Зазначені виклики та можливі шляхи їх подолання спробуємо проаналізувати в межах цієї публікації.

Причина краху українських реформ полягає у тому, що самі можновладці, які їх організують та втілюють у життя (або роблять вигляд, що втілюють), не вважають за необхідне жити за новими правилами. Ідеально виписані закони через їх невиконання часто залишаються зіпсованим папером.

Трудоправова конструкція «втрата довіри» в законодавство у сфері праці була запроваджена постановою Наркомату праці СРСР від 06.11.1930. Цією постановою в опосередкований спосіб було розширено сферу застосування пункту «в» статті 47 КЗпП УРСР[1] 1922 року, який фактично дублював КЗпП РРФСР, а саме: «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, … може бути розірваний … в разі, якщо виявиться, що найнятий не здатний до роботи».

Поважні колеги! Cподіваюся, що Ви пам’ятаєте попередню статтю «Годувальниця – стаття 212 ККУ». Виключно для мети цього допису процитую основні висновки щодо ст. 212 КК України: