З 01 січня 2023 р. настали важкі часи для видавництв, які створюють підручники, навчальні посібники та інші видання навчального характеру. Річ у тому, що з цієї дати набрав чинності новий Закон України "Про авторське право і суміжні права" № 2811-IX від 01.12.2022 р. (далі - Закон про авторське право), яким скасоване вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у друкованих навчальних виданнях.
2 травня цього року ВРУ ухвалила у першому читанні Законопроєкт від 19.10.2022 № 8137 про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) і він був взятий за основу.
З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року. Дмитро Данилець, юрист MK Legal Service, адвокат, розібрався з основними вимогами до таких декларацій.
Верховна Рада підготувала до другого читання законопроєкт № 5431, який вносить зміни щодо діяльності та повноважень Антимонопольного комітету. Йдеться про перший етап довгоочікуваної «антимонопольної реформи». Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалась забезпечити функціонування органу, уповноваженого та належним чином обладнаного для забезпечення ефективного застосування законодавства про конкуренцію, тобто АМКУ. Без вирішення цього питання повноправне членство нашої країни в Євросоюзі залишатиметься під питанням.
Інформація – це як збагачений уран, тільки мʼякої сили та не заборонений жодною конвенцією. А отже, такою зброєю не нехтують на всіх рівнях – починаючи від великих геополітичних гравців до місцевих політиків та бізнесменів.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Із введенням воєнного стану в Україні чимало бізнесів були вимушені пристосуватись до нових реалій шляхом переміщення підприємств у більш безпечні райони, релокації працівників, зміни режиму їх роботи тощо.
10 березня 2023 року Кабмін подав до Верховної Ради України проєкт Закону № 9090 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві (надалі – Законопроєкт № 9090). Як стверджує законотворець, мета змін – удосконалити систему дистанційного судочинства та запровадити нові засоби для здійснення правосуддя. Зміни, зокрема, стосуються можливості для суддів та секретарів проводити судові засідання в дистанційному режимі поза залою суду, а також можливості допиту свідків та експертів та надання ними показань в режимі онлайн. На перший погляд, дійсно виглядає прогресивно, та чи будуть нововведення успішно реалізовані на практиці? Спробуємо розібратися в окремих аспектах нового законопроєкта.
З набранням чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року №2136-ІХ (дата набрання чинності 24.03.2022 року) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX (дата набрання чинності 19.07.2022 року) було вироблено нові підходи до регулювання трудових відносин між працівниками та роботодавцем в умовах воєнного стану.
До початку повномасштабних бойових дій місцезнаходження потенційного ділового партнера не відігравало роль суттєвого тригера при прийнятті рішення про встановлення бізнес-зв'язку. Це й не дивно, адже глобалізація економіки, технологічний прогрес та масштабні можливості сучасної логістики стирають усі кордони та обмеження. Ключовими факторами, які дійсно мали вагу, були, серед іншого, надійність, досвід та ділова репутація партнера.