Перша КІК-звітна кампанія завершилася, і настав час підбивати підсумки. Ми склали декілька сотень різних КІК-звітів, та тепер (ймовірно) можемо написати цілу енциклопедію з назвою «Все, що ви хотіли знати про КІК, але боялися запитати». Ми занурилися в цей світ так глибоко, що коли законодавство викидало нас на новий виток атракціону «Жахів бюрократії», ми були готові до нових несподіваних викликів і сюрпризів від чиновників-непрофесіоналів.

Згідно з п. 1 ст. 370 КПК України «Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

15 травня 2024 року набув чинності Закон України "Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України щодо трудових відносин при передачі суб'єкта господарювання" № 3677-IX від 25 квітня 2024 року (надалі - "Закон"), яким регулюється правонаступництво у трудових відносинах у разі, серед іншого, зміни власника підприємства.

Податкова система за період незалежності України зазнавала багатьох змін, численних обговорень питань оподаткування в бізнес-колах, заслуховувань пропозицій щодо усунення прогалин і колізій, що мали на меті покращити інвестиційний клімат і встановити баланс між інтересами держави та правами платників податків.

У 2024 році в українських власників іноземного бізнесу постають нові зобов’язання щодо звітування про свою іноземну компанію перед українськими податковими органами та щодо сплати податків з її прибутку.

Попри гучність судових справ, які згадуються, й суспільний інтерес до прізвищ фігурантів, варто знеособити інформацію з метою уникнення персоналізації питань, навіть якщо самі справи дають можливість ідентифікувати, про кого йдеться. Стандарти і принципи не мають прізвищ, усі рівні перед законом, кожна особа має право, щоб до неї застосовувалися належні правові процедури, жодна особа не має бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Повідомлення України про відступ від зобов’язань щодо прав людини знайшло широке висвітлення в медіа та викликало суспільне занепокоєння. Що ж відбулося насправді та як ці фактори сприймаються ЄС?

Внутрішнє корпоративне шахрайство як злочин чи правопорушення жодним чином не визначено в українському законодавстві, проте це аж ніяк не перешкоджає процвітанню цього явища.

Уже з найпершого дня набрання чинності Законом України №2108-ІХ та доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 111-1 «Колабораційна діяльність» правознавці почали висловлювати низку побоювань щодо труднощів та недоліків, з якими надалі може зіткнутися правозастосування у кримінальних провадженнях щодо відповідних кримінальних правопорушень.

Сьогодні розглянемо останній вид КІК-штрафів (п.120.7 ст.120 ПКУ). Саме цей вид штрафу — найнебезпечніший. Дивимось.