Коли йдеться про нерухомість, кожен документ має важливе значення та є ключем до правди. Особливо коли майно опинилося в чужих руках через шахрайські схеми.

Однією з найчастіших дій, яку ініціюють правоохоронні органи в останні декілька років щодо бізнесу, є арешт грошових коштів на банківських рахунках підприємств.

У світлі проведення правоохоронними органами масових слідчих та процесуальних дій спрямованих далеко не завжди на виконання завдань кримінального провадження, та під час яких здійснюються численні свавільні дії спрямовані на вилучення майна, особливо актуальним постає питання визначення статусу вилученого майна, оскільки від цього залежить коло можливостей його повернення.

Національний банк України посилив нагляд за фінансовим ринком. Серед причин — запобігання схемам ухилення від сплати податків. Зокрема, йдеться про схеми податкової мінімізації «дроблення бізнесу» та «зарплатні ФОП».

Практикуючі адвокати погодяться, що випадки, коли судовий вирок сторонами не оскаржується, трапляються дуже рідко. Судові процеси відбуваються роками, а скасування судового рішення означає суттєве збільшення його тривалості, на що не дуже охоче погоджуються суди апеляційної та касаційної інстанції, навіть за наявності підстав.

Воєнний стан в Україні наклав свій відбиток на всі сфери життя, зокрема на відносини роботодавців і працівників. І якщо в державному секторі ситуація більш-менш стабільна, то про приватний такого не скажеш.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну актуальним стало застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності при виконанні зобов’язань за укладеними договорами. Сфера будівництва не стала винятком.

Можна помітити підвищену активність навколо обговорення застосування окремих правових інститутів цивільного права у справах про банкрутство. Зокрема, йдеться про положення Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів (Глава 16, «Правочини», § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону», ст. 215 «Недійсність правочину» і наступні статті).

Правова категорія форс-мажору (обставини непереборної сили) (Ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні") набула ключову роль у договірному праві, особливо у контексті торговельної нестабільності, санкційних обмежень, військових агресій та економічних криз.

Чи може правоохоронець затримати особу без рішення суду? В Україні національне законодавство дійсно передбачає таку опцію, але тільки за наявності чітко визначених підстав, які прописані в законі (Кодексі України про адміністративні правопорушення чи Кримінальному процесуальному кодексі України).